Мало хто знає, але історія кондиціонера починається з 1815 року, коли француз Жан Шабаннес запатентував «метод кондиціювання повітря та регулювання температури в житлах та інших будівлях». Звичайно, самі агрегати стали випускатися набагато пізніше, але цей метод став стартом для подальших розробок.
Навіть у наші дні люди запитують: «у якій країні було винайдено кондиціонер?». Існує кілька теорій, про які сперечаються вчені кількох країн. Спробуємо розібратися у цьому питанні самостійно.
Початок створення охолоджувальних машин для будинків
Протягом кількох тисяч років вчені та винахідники намагалися вирішити проблему охолодження повітря. У давнину люди рятувалися віялами, трохи пізніше виникли вентилятори, що працюють на парових двигунах. Однак такі пристрої не задовольняли потреби людства.
У 1834 році американський інженер-механік Якоб Перкінс винайшов пристрій, здатний охолоджувати повітря у приміщеннях. Працював агрегат на штучному льоду. Трохи згодом доктор Джон Горрі розробив і запатентував «апарат для виробництва льоду», але так і не дійшов до створення пристрою кондиціювання.
Перші у світі охолоджувальні машини
То все-таки, в якому році винайшли кондиціонери? Відповідно до історії, в 1902 році американський винахідник Вілліс Керрієр створив першу у світі машину, здатну охолоджувати повітря. І хоча цей пристрій був покликаний зовсім не охолоджувати повітря, а знижувати рівень його вологості, це був перший промисловий кондиціонер. Співробітники друкарні у Брукліні помітили, що з цим агрегатом у приміщенні стало набагато комфортніше не лише друкованим виданням, а й усім навколишнім.
Сам же принцип, на якому працюють усі сучасні системи кондиціювання, було відкрито лише 1924 року відомим вченим Майклом Фарадеєм. У ході досліджень англійський фізик помітив унікальну властивість аміаку поглинати та віддавати тепло при переході з рідкого стану в газоподібний.
Кондиціонери Керрієра стали миттєво популярними. Спершу їх встановлювали у театрах та супермаркетах, трохи пізніше – у будинках Сенату та Конгресу. За межами США охолоджувальні агрегати стали використовуватися з 1907 року на шовкопрядильній фабриці Йокогамі (Японія). Переваги машин для охолодження також оцінили фармацевтичні та тютюнові компанії, виробники целулоїдних плівок та пакувальники харчових продуктів.
Завдяки такому успіху Керрієр спільно з партнерами у 1915 році відкрив власну компанію з виробництва охолоджувальних машин – Carrier Engineering Co. Через 7 років його винахід було вдосконалено відцентровим компресором, що дозволило охолоджувати не окремі кімнати, а великі площі.
Перші побутові кондиціонери та їх створення
Вперше охолоджувальну машину у приміщенні встановив власник супермаркету з Детройту. Він поставив агрегат на першому поверсі свого магазину, після чого помітив різкий стрибок продажу товарів. Після цього кондиціонери було встановлено на всіх поверхах.
Історія побутових кондиціонерів (БК) починається з 1929 року, коли компанія General Electric презентувала найновіший агрегат – прототип сучасних спліт-систем. Частина пристрою з випарником та конденсатором встановлювалася на вулиці, а інша – у приміщенні. Це вирішило проблему шкідливого впливу холодоагенту на організм людини. Нагадаємо, що як холодоагент як і раніше використовувався аміак.
Усього 2 роки знадобилося, щоб компанія змогла доопрацювати та вдосконалити пристрій і вже у 1931 році презентувати споживачам сучасний віконний агрегат. Новий кондиціонер був більш компактним, надійним, привабливим та легким в обслуговуванні. Але найголовніше - як холодоагент використовувався фреон.
Поява перших кондиціонерів з опцією обігріву
Важливим періодом історії кондиціонерів став кінець 1950-х років, коли світ побачив перший прилад, здатний не тільки охолоджувати, а й обігрівати. Розробка агрегату з тепловим насосом належить відомій японській компанії Daikin. Доповнили та вдосконалили ідею інженери фірми Toshiba у 1961 році, коли випустили спліт-систему з двома окремими блоками. Новий пристрій став дуже комфортним та практично безшумним у порівнянні з віконними моделями.
Мульти-спліт системи з'явилися 1968 року. Агрегати з одним зовнішнім та кількома внутрішніми блоками виглядали ідентично і відрізнялися лише потужністю. У Радянському Союзі кондиціонери мульти-спліт збиралися з 1975 року у Баку (Азербайджан) за ліцензією японської ТМ Hitachi.
Можливості сучасного кондиціонера
Основне призначення всіх кондиціонерів – охолодження повітря. Однак моделей дуже багато і кожна з них має унікальні риси. Тож чим можуть відрізнятися агрегати?
Насамперед варто відзначити, що існує кілька типів систем:
- Віконні – найдешевші та конструктивно прості агрегати. Вони монтуються у вікно, працюють шумно та нерівномірно подають повітря до приміщення.
- Мобільні – переносні пристрої, які можна встановити будь-яке приміщення. Для виведення теплого повітря надвір використовується спеціальний повітропровід.
- Спліт-системи - найбільш популярні моделі, в конструкцію яких входять два блоки. Оскільки компресор та вентилятор розташовуються усередині зовнішнього блоку, пристрій працює практично безшумно.
- Стельові та колонні системи – аналоги звичайних настінних спліт-систем, які відрізняються лише методикою монтажу, продуктивністю, потужністю та зовнішнім виглядом.
- Канальні моделі – популярні для офісних та промислових приміщень. Внутрішній блок агрегату встановлюється у системі вентиляції, зовнішній – на фасаді чи даху будинку.
Історія створення кондиціонера була довгою і продовжується в наші дні. Щороку сучасні агрегати стають більш функціональними, стильними, безпечними та потужними. Існують інтелектуальні системи, які повністю інтегровані в будівлю, здатні контролювати мікроклімат у всіх приміщеннях.
Останні роки розробники кліматичної техніки приділяють особливу увагу безпеці користувачів. Вивчаючи медичні та санітарні норми, вони намагаються максимально покращити якість повітря, яке подається кондиціонерами. Для цього в системи встановлюються фільтри глибокого очищення, іонізатори та збагачувачі кисню.
Сучасні кондиціонери працюють за єдиним принципом – очищення повітря від мікрочастинок, пилу та алергенів, насичення його негативними іонами та подача до приміщення. Чисте повітря сприяє покращенню самопочуття людей, а також виключає будь-які алергічні реакції.