Перший кондиціонер у світі та історія його винаходу
На початку минулого століття співробітники промислових підприємств стикалися із проблемами невідповідного мікроклімату у приміщеннях. У друкарнях через високий рівень вологості текли чорнила на друкованих виданнях, а сам папір швидко псувався. У швейних цехах повітря було надто сухим, унаслідок чого виникала статична електрика та заважало процесу ткацтва бавовни. Проблеми з рівнем вологості вирішив американський інженер-винахідник Вілліс Керрієр, який зібрав перший кондиціонер у світі.
Винахід моментально став популярним. Агрегати, здатні зволожувати, осушувати та очищати повітря, були встановлені на всіх об'єктах промисловості. Трохи згодом пристрої почали використовувати для магазинів, офісів і навіть транспорту. У 30-х роках кондиціонери встановили в будівлях Конгресу США, а також у бразильській шахті на глибині 6400 футів.
Лише у 50-х роках кондиціонери Carrier з'явилися у будинках. Мільйони агрегатів радували міських жителів не лише Америки, а й інших країн. На жаль, винахідник кондиціонера до цього момента не дожив, але слава залишилася з ним назавжди. Все своє майно Вілліс залишив своїй компанії, яка у наші дні заробляє мільярди доларів на рік.
Життя У. Керрієра та його розробки
Вілліс Хевіленд Керрієр народився 26.11.1876 року в м. Ангола штату Нью-Йорк у звичайній родині фермера. Батько вчив його ремонтувати стару техніку, споруджувати холодильні камери для зберігання м'яса та вентиляцію у корівниках. Однак багато біографів вважають, що інженерні здібності та інтерес до винахідництва юний Вілліс успадкував від матері.
Студентські роки Керієра були складними. Йому не вистачало грошей на життя, тому він брався за будь-яку роботу: розносив молоко, косив газони і навіть разом із друзями організував першу в США пральню. Однак мрією юного Вілліса був винахід чогось, що змогло б змінити життя людей.
Це був золотий вік інженерії. Світ був переповнений новими винаходами: телеграфи, телефони, автомобілі, електричні лампочки, дверні дзвінки та багато іншого. Молоді інженери ночами безперервно намагалися придумати щось краще, ніж попередники. Серед таких амбітних студентів був і Керієр.
1901 року Вілліс отримав ступінь магістра інженерних наук і став співробітником великої компанії Buffalo Forge. У перший рік роботи він спроектував опалювальний агрегат, а також прилад для сушіння пиломатеріалів та кави. З продажу цих розробок було отримано 40 тисяч доларів. Компанія вирішила вкласти частину виручки на фінансування подальших розробок Керієра. Тепер інженер міг користуватися технікою компанії та займатися улюбленими розробками навіть у робочий час.
Повіривши в Керрієра, керівництво компанії Buffalo Forge не помилилося, адже незабаром він став засновником першої у світі лабораторії розробок та досліджень у галузі вентиляції, опалення та кондиціювання повітря у приміщеннях.
Час винаходу першого у світі кондиціонера
Працюючи на компанію Buffalo Forge, У. Керрієр познайомився з майбутнім союзником із бізнесу Ірвіном Лайлом, який працював у відділі продажів. 1902 року в контору до Лайла прийшов інженер Уолтер Тімміс. Він розповів про свого клієнта – власника друкарні Sackett & Wilhelms, який придбав дороге обладнання, але зіткнувся із чималими проблемами у його роботі. Справа в тому, що друковані видання під впливом високої вологості в приміщеннях набухали, а чорнило розпливалося. Тімміс пообіцяв вирішити цю проблему спільними зусиллями з Buffalo Forge, яка на той момент успішно вирішувала питання кліматичних умов у приміщеннях.
Звернувшись до Керрієра, Лайл моментально отримав відповідь - "Не проблема!". Керрієр відразу засів за креслення.
Свою першу розробку, яку можна назвати кондиціонером, Керрієр зібрав 17 липня 1902 року у віці 25 років. Агрегат був встановлений у друкарні Sackett & Wilhelms і вирішив усі проблеми підвищеної вологості та псування паперу. Пристрій був комплектом змійовиків з нагрівачами, вентиляторами і повітроводами. Для того, щоб забезпечити зволоження повітря, були використані перфоровані парові трубки.
Спочатку змійовики працювали на артезіанській воді, яку необхідно було набирати, трохи пізніше агрегат оснастили аміачним компресором. Протягом року кондиціонер Карієр підтримував рівень вологості в друкарні на позначці 55%. Власник був дуже радий цьому придбанню.
Справжній успіх кондиціонери мали на бавовняних заводах у південній частині США. Пристрої не тільки підтримували рівень вологості, а й чудово справлялися зі спекою. Раніше фабрика стикалася з проблемами виникнення статичної електрики та постійно високою температурою у прядильних приміщеннях.
Керрієр та його власна компанія
Переконавшись у безперечному попиті на кондиціонери Вілліса, керівники Buffalo Forge у 1909 році зареєстрували дочірню компанію – Carrier Air Conditioning Company of America, яку очолив Керрієр.
Через 2 роки, в 1911 інженер зібрав всі свої дослідження і розробки в наукову роботу про кондиціювання повітря, яку назвав «Раціональні психрометричні формули». Історія самого бренду почалася в 1915 році, коли Buffalo Forge розпустила інженерний відділ, а сам Керрієр спільно з 6 однодумцями створив Carrier Engineering Company.
Пік популярності кондиціонерів Carrier
У 1922 році Керрієр презентував свій важливий винахід – чилери. Це були відцентрові холодильні машини, які невдовзі почали встановлювати у місцях громадського користування – в офісах, магазинах, супермаркетах та кінотеатрах.
Після встановлення чиллера на Бродвеї у театрі «Rivoli» кількість відвідувачів значно зросла, адже на вулиці панувало спекотне літо. За наступні п'ять років чиллерами було оснащено понад 300 театрів у всій Америці.
1926 був значущим для Carrier Engineering Company, адже їхні агрегати з'явилися в Білому Домі, Верховному суді США, у будівлі Конгресу, на спортивній арені Медісон-сквер-гарден, а також у хмарочосі TW Patterson Building у Каліфорнії.
До кінця 1920-х Carrier Engineering Company відкрила представництва у Бомбеї, Сіднеї, Парижі, Штутгарті та Йоганнесбурзі. Однак у 1929 році під час Великої депресії Керрієр та партнери зіштовхнулися із серйозними труднощами. Їхня продукція стала надто дорогою не тільки для звичайних підприємців, а й для великих компаній. Ціну на агрегати довелося значно знизити, щоб їх могли купувати.
Протягом усієї діяльності Керрієр мріяв створити доступні кліматичні машини, які б собі дозволили звичайні люди. Спроби були безуспішними, а мрію інженера в 1929 відвоювала компанія General Electric, випустивши першу спліт-систему. І хоч прилад був далекий від ідеалу, його з радістю купували та встановлювали.
Системи General Electric працювали на аміаку, який був шкідливий для життя людини, тому конденсатор та компресор доводилося встановлювати на вулиці. Лише в 1931 році Томас Мідглі мл., який обіймав посаду механіка в General Electric, запропонував використовувати як холодоагент фреон.
У цей час Керрієр випускає Atmospheric Cabinet – перший домашній кондиціонер, який був прототипом сучасних віконних кондиціонерів. За кілька місяців компанія продала 600 агрегатів, а трохи згодом вони просто заполонили ринок. Побутові кондиціонери Carrier встановлювали у лікарнях, поїздах та на круїзних лайнерах.
Зростання продажів кондиціонерів стрімко зростало і вже 1933 року керівництво вирішує реалізовувати свою продукцію через дилерів. У перший же рік 30 посередників придбали агрегатів на суму 500 тисяч доларів, до 1947 виручки зросли до 15 мільйонів доларів, а в 1958 на продажах кондиціонерів було виручено майже 57 мільйонів доларів.
Важливими подіями для Carrier Engineering Company стали:
- 1942 - укладення договору з Національним консультативним комітетом аеронавтики США на встановлення систем кондиціювання повітря в аеродинамічній трубі в Клівленді (Огайо).
- 1943 - пристрої Керрієра були задіяні у виробництві пеніциліну.
- 1944 - агрегати використовувалися в лабораторних експериментах, націлених на пошук ліків від малярії. Компанія вперше виставляє акції на біржі Нью-Йорка.
- 1945 - розробка поршневих компресорів і модернізація пристроїв для громадського транспорту
Історія компанії після смерті її засновника
Вілліса Керрієра не стало 9 жовтня 1950 року. Оскільки у винахідника не було спадкоємців, усі його статки успадкувала компанія.
У 1951 році компанія стала абсолютним лідером з виробництва кондиціонерів Carrier, а її виторг перевищив 100 мільйонів доларів. У 1953 році фірма продала понад мільйон пристроїв домашнього призначення, а наприкінці 1950-х агрегати встановлювали у всіх хмарочосах Америки.
Важливим періодом став 1955, коли Carrier поглинула відомого виробника кімнатних кондиціонерів Affiliated Gas Equipment, після чого її оборот зріс до 200 мільйонів доларів. З 1980-х років компанія поступово поглинала таких провідних виробників, як Delchi, Daewoo, Springer та інших. Поступово знаходилися дистриб'ютори по всьому світу, які зробили бренд впізнаваним та популярним. До 1993 року прибуток компанії зріс до 4,5 мільйонів доларів.
У 2002 році унікальному винаходу Уілліса Керрієра виповнився 100 років. Зараз корпорація спеціалізується не лише на випуску систем кондиціювання, вентилювання та опалення, а й займається виробництвом промислових обігрівачів, систем пожежогасіння та сигналізацій. Під брендом Carrier було випущено очищувач повітря для шкіл.
З приходом пандемії компанії довелося скоротити обсяги виробництва та закрити кілька заводів. Однак із середини 2020 року процес знову було запущено. Прибуток 2020 року становив 3,1 млрд. доларів, виручка – 17,5 млрд. доларів. Для порівняння у 2019 році прибуток був 2,5 млрд. доларів, виручка – 18,9 млрд. доларів. Найбільшу частку виручки компанія отримує у США – 52%, у країнах Європи – 28,27%, у державах Азіатсько-Тихоокеанського регіону – 15,2%.